Право на правову допомогу

Правова́ (правнича, юриди́чна) допомо́га — це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у вирішенні питань, пов'язаних із реалізацією норм права, що виявляється у наданні правових (юридичних) послуг. Згідно з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», правова допомога — надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Конституція України:

"Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав." (стаття 59).

" Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура." (стаття 131-2).

Правовими (юридичними) послугами є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

ВИДИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Правова допомога може бути платною і безоплатною; первинною і вторинною; судовою і позасудовою; розподілятися за галузями (у кримінальних, цивільних, сімейних, адміністративних справах…), за стадіями (на етапі дізнання, досудового слідства, розгляду справи судом), суб'єктом надання (адвокат / інший фахівець у галузі права / законний представник / державний орган…), суб'єктом права на правову допомогу тощо.

ПРИНЦИПИ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Принципами правової допомоги, спільними для всіх її видів, можна вважати: - верховенство права - законність - доступність - якісність - конфіденційність - уникнення конфлікту інтересів - гарантоване державне фінансування - безоплатної правової допомоги.

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА

Безоплатна правова допомога — правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначаються Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: - надання правової інформації; - надання консультацій і роз'яснень з правових питань; - складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); - надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: - захист від обвинувачення; - здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; - складення документів процесуального характеру.

Міністерство юстиції України утворило центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Урядом затверджені Порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги.

ОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА

Адвокатська діяльність за своїм змістом є незалежною професійною діяльністю адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту переважно на оплатній основі.

Конституційний Суд України у справі про право вільного вибору захисника роз'яснив, що поряд із адвокатурою і визначеними процесуальним законом особами правову допомогу можуть надавати також суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, визначеному законодавством України; об'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод; «інші фахівці у галузі права» які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.